DytSadok.info

Психологічна служба

Практичний психолог закладу: Байрачна Кристина Віталіївна

Фото без опису

Стаж роботи: 2 роки

Психологічна служба в умовах дистанційного навчання

Психологічна служба закладу дошкільної освіти в умовах дистанційного навчання продовжує активно працювати, надаючи підтримку дітям, їхнім батькам та педагогічним працівникам. У складний для країни час ми розуміємо важливість збереження психологічного здоров’я кожної дитини, формування відчуття безпеки, стабільності та позитивного емоційного фону.

Основні напрями роботи практичного психолога:

Психологічна підтримка дітей
- проведення онлайн-занять та ігор, спрямованих на розвиток емоційної сфери, уваги, пам’яті, мислення;
- використання арт-терапевтичних методик (малювання, казкотерапія, музикотерапія);
- формування навичок саморегуляції, подолання страхів та тривожності;
- створення позитивного настрою через інтерактивні вправи та творчі завдання.
Робота з батьками
- індивідуальні онлайн-консультації з актуальних питань виховання та розвитку дітей;
- рекомендації щодо організації безпечного та сприятливого психологічного середовища вдома;
- поради для збереження емоційного здоров’я родини, зменшення тривожності та стресу у дітей;
- спільні онлайн-зустрічі для обговорення проблем та пошуку ефективних рішень.
Підтримка педагогів
- консультації щодо особливостей спілкування з дітьми в умовах дистанційної взаємодії;
- методичні рекомендації з використання ігор, вправ і творчих завдань у дистанційній роботі;
- допомога у попередженні професійного вигорання та збереженні ресурсного стану.

Форми дистанційної роботи психолога:

індивідуальні та групові онлайн-консультації;
вебінари, інтерактивні заняття та майстер-класи;
електронні пам’ятки, рекомендації, добірки ігор та вправ;
постійний зворотний зв’язок через електронну пошту, месенджери, онлайн-платформи.

Основні завдання психологічної служби у воєнний час:

збереження психоемоційного здоров’я дітей та дорослих;
формування навичок емоційної стійкості й адаптивності;
профілактика тривожних та стресових станів;
підтримка гармонійних стосунків у сім’ї та колективі;
створення умов для безпечного розвитку особистості дошкільника навіть у непростих умовах сьогодення.

📌 Психологічна служба нашого закладу завжди відкрита до співпраці.
Ми готові вислухати, підтримати та допомогти знайти вихід із будь-якої складної ситуації. Адже найцінніше, що ми можемо зберегти для дітей, – це їхнє здоров’я, радість і відчуття любові.

Поради психолога у воєнний час

У складні часи війни важливо не лише піклуватися про фізичну безпеку, а й підтримувати психологічне здоров’я дітей та дорослих. Діти особливо гостро реагують на зміни навколишнього світу, тому їм необхідна наша підтримка, любов і відчуття стабільності.

Насамперед варто говорити з малюками просто і чесно, без зайвих деталей, які можуть налякати. Достатньо коротких пояснень, що зараз відбувається, але головний акцент слід робити на тому, що поруч є дорослі, які захистять. Важливо зберігати розпорядок дня: звичні ритуали — ранкове вмивання, спільна їжа, час для ігор чи казки перед сном — надають дітям відчуття безпеки та передбачуваності.

Не потрібно забороняти емоції: дитина може плакати, сердитися чи боятися. Завдання дорослого — прийняти ці переживання і допомогти впоратися з ними. У цьому добре допомагають творчість, малювання, музика чи настільні ігри. Спільні обійми або прості техніки самозаспокоєння, як-от глибоке дихання, допомагають зменшити тривогу.

Батькам у цей період важливо самим залишатися спокійними, адже діти дуже тонко відчувають стан дорослих. Варто обмежувати перегляд новин і наповнювати життя моментами радості. Навіть маленькі плани на завтра чи наступний тиждень дарують відчуття стабільності й надії. Не менш важливо знаходити час і для власного відновлення, адже ресурсні батьки — найкраща опора для своїх дітей.

Для педагогів основним завданням залишається створення атмосфери довіри й тепла. Навчання та розвиток дітей у воєнний час мають поєднуватися з ігровими методами, що знижують рівень напруги й тривожності. Слова підтримки, похвала навіть за найменші досягнення, увага до дитячих емоцій допомагають малюкам відчувати свою значущість і силу.

Пам’ятаймо: у воєнний час найважливішим є збереження психологічної стійкості, відчуття любові та єдності. Саме вони дають дітям можливість зростати, відчувати тепло та зберігати дитинство, навіть коли навколо панує неспокій.

Фото без опису

Графік роботи практичного психолога

Ставка: 0,75

Режим роботи:
з 9:00 до 14:00,
з понеділка по п’ятницю

Зв'язатися можна через гугл-форму

Фото без опису

Дихальні вправи за методикою Світлани Ройз - клац сюди

Дихання – це дія, яку люди рідко коли усвідомлюють. Утім, цей важливий процес дозволяє неабияк впливати на фізичний та емоційний стан. За допомогою дихальних практики ми можемо заспокоїтися, узяти під контроль тривогу та прояви стресу. Практикуючі ці вправи з дітьми, дорослим важливо пам’ятати: до семирічного віку всі процеси – «тілесні». Тобто діти думають, рухаючись. Концентрація уваги, уміння зосередитися на уявному об’єкті поки лиш напрацьовуються. А ще вони не автоматизували лічбу, тож практики, в яких дитина має рахувати секунди тривання вдиху й видиху, можуть бути менш продуктивними, ніж хотілося б, відтак таких вправ тут немає.

(с) Світлана Ройз

Фото без опису

Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як”
Ініціатива: Олена Зеленська

Програма допомагає підтримувати психічне здоров’я дітей, підлітків і дорослих. На сайті доступні:

прості тести для оцінки емоційного стану;
практичні поради для зниження стресу та тривожності;
вправи для відновлення емоційної рівноваги;
матеріали для батьків і педагогів.

Перейти до програми: https://howareu.com/

Національна дитяча “гаряча лінія” (для дітей та підлітків): 116 111
Національна гаряча лінія психологічної допомоги дорослим: 0 800 500 335

Фото без опису

Психологічна підтримка в умовах війни

Рекомендації та поради психолога в умовах війни

Для дітей:

Використовувати прості дихальні вправи: глибокий вдих через ніс, повільний видих через рот, рахунок до 5.
Малювати свої емоції на папері або в зошиті, щоб проговорити страхи і тривогу.
Грати в ігри з елементами заспокоєння (наприклад, “спокійна тваринка”: уявити, що ти – спокійний ведмедик, який дихає повільно).
Використовувати “спокійний куточок” для коротких пауз, де можна відпочити, послухати спокійну музику чи просто побути наодинці.
Вчитися називати свої емоції словами: «я відчуваю страх», «мені тривожно», «мені сумно».

Для батьків:

Регулярно розмовляти з дитиною про емоції, слухати без осуду.
Дотримуватися сталого режиму дня: сон, їжа, ігри та навчання у спокійному порядку.
Організовувати короткі спільні заняття на зниження стресу: малювання, ліпка, руханка.
Показувати дитині власний приклад контролю емоцій – говорити спокійно, пояснювати ситуацію просто.
Обмежувати перегляд новин і пояснювати події у доступній формі, без зайвої тривоги.

Для педагогів:

Створювати у групі безпечну і передбачувану атмосферу, дотримуватися сталих правил і режиму.
Використовувати ігрові методики для зняття напруження: рухливі ігри, сенсорні вправи, дихальні практики.
Приділяти увагу дітям, які проявляють підвищену тривожність або страх.
Підтримувати контакт із батьками: давати прості поради, як допомогти дитині вдома.
Проводити короткі щоденні «психологічні хвилинки» для розслаблення: медитації, релаксаційні вправи, дихальні практики.

Війна може викликати у дітей страх, тривогу, сум та безпорадність. Діти часто не вміють висловити свої почуття словами, тому можуть проявлятися сльозами, агресією, замкнутістю або порушенням сну. Важливо створювати для них безпечне середовище, де вони відчувають підтримку та спокій.

Ми поруч із вами. Разом ми сильніші. Наш заклад підтримує дітей і їхні сім’ї, надаючи рекомендації та консультації, щоб допомогти малюкам відновлювати емоційний баланс, знижувати тривожність і відчувати себе у безпеці.

Фото без опису

1. ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку).

2. ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.

3. ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.

4. ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

5. ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

• покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю

• потерти кінчик носу

• надавити не сильно на очні яблука з двох боків

• якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді

• сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота

• змащувати губи, полоскати рот водою

• витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини

• подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо

• розтерти тіло

• розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки

• покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються

• розтерти руки, прикласти до нирок.

6. “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

7. ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ

• Обіймайте дитину, жартуйте з нею.

• Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.

• Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

• Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

9. ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги – наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.

КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ

Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.

Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.

Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут .

Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій “Розкажи мені”, створена Інститутом когнітивного моделювання, МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

Фейсбук-сторінка